Досі залишається дискусійним питання визначення розміру відшкодування моральної шкоди, тому позивачі, як правило, просять в позові про максимальний розмір відшкодування шкоди, який в ході судового розгляду співставляється із обставинами справи, піддається аналізу і в кінцевому результаті може бути визнаний у судовому рішенні обґрунтованим повністю чи в його частині, або ж взагалі визнаний безпідставним. Практикується проведення судово-психологічної експертизи, висновком якої підтверджується психологічний стан особи, наявність чи відсутність у неї переживань, страждань, особливостей сприйняття певної події тощо. Цей доказ не є переважним, але у сукупності із показаннями свідків, письмовими та електронними доказами (документами, відео, аудіозаписами тощо) підтверджує чи спростовує обставини, які становлять предмет доказування.

Так, рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.02.2021 по справі № 266/784/19 було визнано незаконними дії працівників лікарні щодо розповсюдження медичної таємниці про пацієнта та стягнено моральну компенсацію шкоди в розмірі 200 тисяч гривень. Експерт психолог у своєму висновку визначив грошовий еквівалент моральних страждань позивача в розмірі 10 мільйонів гривень та зазначив, що обсяг моральних страждань (моральної шкоди) позивача встановлено на дату проведення обстеження і тому не є остаточним, оскільки моральні страждання тривають в часі. Відповідно, розмір можливої компенсації також не є кінцевим і може збільшуватися внаслідок триваючих моральних страждань та при настанні інших негативних наслідків. Суд також дослідив докази з фіксацією розміщення в мережі статті щодо хвороби позивача, з долученням копій виписок з історії його хвороби, медичної карти стаціонарного хворого, та відеозаписи, інтерв`ю з коментарями стосовно його хвороби.